Про школу

       «СХВАЛЕНО»                                                                            «ЗАТВЕРДЖЕНО»

Педагогічною радою                                                         Наказ 154   від 22.12.2020 р.
Протокол № 3 від  22.12.2020 р.                                    Керівник закладу ________Л.І.Тарас

                                   

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
 опорного закладу загальної середньої освіти

І – ІІІ ст. с. Багринівці

 

2020 р.

ЗМІСТ

1. ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ.

2.СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ

2.1. Стратегія  та процедури забезпечення якості освіти.
2.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.
2.3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.
2.4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників.
2.5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.
2.6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.
2.7. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.
2.8. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування. 

3.МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ  ОСВІТИ.

4. САМООЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
   6. НОРМАТИВНА БАЗА.
   
   

  

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості загальної

середньої  освіти (далі – внутрішня система забезпечення якості) інтегрована в

загальну систему управління якістю освіти опорного закладу середньої загальної

освіти І – ІІІ ст. с. Багринівці (далі Заклад). Вона має гарантувати якість освітньої

діяльності  Закладу  і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного

законодавства, державних та галузевих стандартів освіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у опорному

Закладі середньої загальної освіти І – ІІІ ст.. с.Багринівці   розроблено на

підставі статті 41 ч.2 Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145

VІІІ та Закону України «Про  загальну середню освіту» від 28.09.2017 року №2145

• і передбачає здійснення таких процедур і заходів:

- визначення принципів та процедур забезпечення якості загальної середньої  освіти;

- здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;

- щорічне оцінювання здобувачів загальної середньої  освіти, педагогічних працівників школи  та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті школи, на інформаційних стендах;

- забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;

- забезпечення публічності інформації про освітні програми;

- забезпечення ефективної системи та механізмів академічної доброчесності працівників Закладу і здобувачів  освіти;

- інші процедури і заходи.

Забезпечення якості загальної середньої освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх працівників Закладу.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає: наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо); організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної та світової економіки та освіти; контроль освітньої діяльності у Закладі  та якості підготовки фахівців на всіх етапах навчання та на всіх рівнях.

Внутрішня система забезпечення якості освіти у Закладі спрямована на вдосконалення всіх напрямів діяльності закладу:

• гарантування якості освіти;
• формування довіри суспільства до школи;
• постійне та послідовне підвищення якості освіти;
• допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

Колегіальним органом управління ОЗСЗО І – ІІІ ст.. с. Багринівці, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада. 
Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:
- стратегію та процедури забезпечення якості освіти; 
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; 
- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників; 
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; 
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; 
- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

-  здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;

- щорічне оцінювання здобувачів загальної середньої освіти, педагогічних працівників школи та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті;

- забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;

- забезпечення публічності інформації про освітні програми;

- забезпечення ефективної системи та механізмів академічної доброчесності працівників школи і здобувачів освіти;

-  інші процедури і заходи

  

2.СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ

 

2.1. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

 Стратегія та процедура забезпечення якості освіти в 

ОЗСЗО І – ІІІ ст.. с. Багринівці базується на наступних принципах: 

- процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

- цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

-  безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;

-  розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

-  партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.
- відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти; 
- відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності; 
- здійснення обґрунтованого моніторингу якості; 
- готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін; 
- відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності. 
Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів: 

- удосконалення планування освітньої діяльності; 
- підвищення якості знань здобувачів освіти; 
- посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників; 
− забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти; 
− розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом; 
− забезпечення публічності інформації про діяльність закладу; 
− створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти. 

Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є: 
-  якість освіти; 
- рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності; 
- якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання. 
Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти в Закладі включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління: 
– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації); 
– організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань); 
– контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами); 
– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам). 
 Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає: 
• Самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості; 
• Контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання; 
• Контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм. 

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є: 
1. Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання. 
2. Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання. 
3. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників. 
4. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу 

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Закладі:

 - оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення; 
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

 - створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників. 

2.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності 

Система забезпечення академічної доброчесності в Закладі  функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту». 
Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає: 
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; 
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; 
- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність; 
- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; 
- об’єктивне оцінювання результатів навчання. 
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає: 
- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; 
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; 
- постійна підготовка до уроків, домашніх завдань; 
- самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів; 
- надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють). 
Порушенням академічної доброчесності в Закладі вважається: 
- академічний плагіат; 
- фабрикація; 
- списування; 
- обман; 
- хабарництво; 
- відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти; 
- необ’єктивне оцінювання; 
- невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту».

Заходи, спрямовані на дотримання академічної доброчесності вОЗСЗО І – ІІІ ст. с.Багринівці, включають: 
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації; 
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення; 
– проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності; 
– включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності; 
– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу. 
Виявлення порушень академічної доброчесності в Закладі ступенівздійснюється наступним чином. 
Особа, яка виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником, здобувачем освіти має право звернутися з письмовою заявою до директора школи. Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні Комісії, яка створюється наказом директора і ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальності (за погодженням з органом самоврядування здобувачів освіти) 
До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади. Склад комісії погоджується на засіданні педагогічної ради закладу освіти та затверджується наказом керівника. 
Термін повноважень Комісії – 1 рік. 
Комісія звітує про свою роботу раз на рік. 
За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: - відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.
Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права: 
- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження; 
- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності; 
- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності; 
- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду. 

2.3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основами цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення; - стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

- виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.

Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань.

Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь учнів діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички – дії, доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням,

узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо. Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255) , учнів 2 класу відповідно до Методичних рекомендацій оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класів (наказ МОН від 27.08.2019 року №1154)

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Навчальні досягнення учнів 3-11 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», наказом МОН ві 21.08.2013 року № 1222 (зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН № 1009 від 19.08.2016 року.

Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів. 
Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання. 

2.4.. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в  ОЗСЗО І – ІІІ ст. с. Багринівці передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства. 
 Вимоги до педагогічних працівників  Закладу  встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року. 
Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»). 
Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників узакладі є: 
- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти; 
- освітній рівень педагогічних працівників; 
- результати атестації; 
- систематичність підвищення кваліфікації; 
- наявність педагогічних звань, почесних нагород; 
- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо; 
- участь в експериментальній діяльності; 
- результати освітньої діяльності; 
- оптимальність розподілу педагогічного навантаження; 
- показник плинності кадрів. 
З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів Печерського ЗЗСО І-ІІІ ступенівшляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників. 
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України "Про освіту". 
Воно  здійснюється за такими видами: 
- довгострокове підвищення кваліфікації: курси; 
- короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо. 
Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу. 
Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація. 
Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи вчителя».

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

 

2.5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:

- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін; - забезпечувати відкрите керівництво;

- вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:

- рівнем його компетентності;

- обраною концепцією власної діяльності;

- рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Установити ефективність навчально-виховного процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи школи неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.

Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

- найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;

- сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;

- посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;

- забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;

- визначення відповідності займаній посаді;

- стимулювання їх професійного та посадового зростання.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

І. Підготовчого.

ІІ. Основного.

ІІІ. Підсумково-корекційного.

ІV. Регулятивно-корекційного.

На підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:

 матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;

 відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;

 результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей школярів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);

 робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників.

 Аналізуються статистичні дані:

 результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;

 охоплення учнів гарячим харчуванням;

 випадки дитячого травматизму, що сталися під час освітнього процесу;

 плинність керівних та педагогічних кадрів;

 наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.

 Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи: діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно-діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.

Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівниками закладу.

Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.

Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально-психологічний клімат у закладі освіти та рівень знань учнів.

Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.

До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти та в кожному з його підрозділів.

Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів контрольних робіт.

Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівників навчального закладу про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та навчально-виховного процесу.

Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги. Його структура:

 проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;

 індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;

 надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;

 оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.

 Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.

Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти.

Корекційний - має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.

Регулятивно-корекційний етап - передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.

Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу, дотримання в ньому державного стандарту загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та прав учасників освітнього процесу.

Керівниками закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу. Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти: - цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.
2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.
4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
6. Поширення позитивної інформації про заклад.
7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).
8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.
9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.
10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

 

Відповідальними за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в закладі є директор,  заступники директора з навчально-виховної та виховної роботи, педагогічні працівники, методичні асоціації, педагогічна рада закладу освіти.  
З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме: 
▪ виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (завуч, координатор програм, керівник методоб’єднання); 
▪ проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи для забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;  
▪ розширення зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем управління якістю освіти. 
Критерії ефективності управлінської діяльності в  Печерському ЗЗСО І-ІІІ ступенів щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти: 
- наявність нормативних документів, де закріплені вимоги до  якості освітнього процесу (модель випускника, освітня програма); 
- оптимальність та дієвість управлінських рішень; 
- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадових осіб, які відповідають за управління якістю освітнього процесу); 
- формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової); 
- підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти; 
- кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання; 
- наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу. 

2.6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

Забезпечення необхідними ресурсами освітнього процесу та підтримки здобувачів

загальної середньої  освіти в Закладі  відповідає  основним санітарно-технічним 

 вимогам.

В Закладі є адміністративні кабінети, навчальні кабінети, комп’ютерний  клас, бібліотека з читальною залою, актова зала, харчоблок,  спортивний  зал. Усі приміщення використовуються упродовж навчального року з повним навантаженням, утримуються в належному стані.

У Закладі створено умови для доступу учнів до Інтернету, баз даних у режимі on-line,  електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Освітній процес забезпечено навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам бібліотеки, веб-ресурсам Закладу.

Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 100 %.  Адміністрація розробляє та затверджує інформаційний пакет із соціальної адаптації учнів; комплекс заходів  з адаптації учнів 1,5,10 класів,  організовує моніторинг її результативності на підставі визначених нею критеріїв.

Практичний психолог, класні керівники, вихователі     допомагають учням у реалізації заходів із соціальної адаптації. Органи учснівського самоврядування  виходять з пропозиціями до керівництва щодо вдосконалення заходів та беруть участь у громадській діяльності  Закладу.

Забезпечено безкоштовний підвіз здобувачів освіти з філій І та І – ІІ ступенів сіл Літинка та Вінниківці

2.7. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.

У Опорному закладі І – ІІІ ст.. с. Багринівці здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю. 
Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу. 
При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки досягнень кваліметрії. 
Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка. Інформаційна система управління освітнім процесом школи – це програмно-апаратний комплекс, який забезпечує основні функції роботи з документами в електронному вигляді. До її основних функцій належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різним параметром, введення, підтримки та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу.

Структура інформаційних систем школи включає такі підсистеми:

 електрона система звітності;

 електронна база даних учнів школи;

 електронна база даних педагогічних працівників; електронні книги наказів;

Електронні освітні ресурси забезпечують публічність інформації про освітні програми; перелік навчальних дисциплін, логічну послідовність їх вивчення, перелік підручників, розклад уроків та спортивних секцій, гуртків. 
У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності: 
- статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК ; 
- інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів; 
- інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками; 
- інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками; 
Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації  Заклад підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення. 
Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти в  Печерському ЗЗСО І-ІІІ ступенів функціонує офіційний сайт закладу pchr.tuedu.vn.ua

Публічність інформації про діяльність  закладу  забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту». 
На офіційному сайті розміщуються: 
- статут закладу освіти; 
- ліцензія на провадження освітньої діяльності; 
- структура та органи управління закладу освіти; 
- кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами; 
- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою; 
- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником; 
- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти; 
- мова освітнього процесу; 
- наявність вакантних посад; 
- матеріально-технічне забезпечення закладу освіти; 
- результати моніторингу якості освіти; 
- річний звіт про діяльність закладу освіти; 
- правила прийому до закладу освіти; 
- умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами; 
Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. 
Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється. 
З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО). 

2.8. Інклюзивне освітнє середовище.

Заклад освіти забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем : 
- необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам; 
- умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами. 
Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання або організація інклюзивного навчання  осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту») 
Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування. 
Зокрема шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми. 
Дизайн закладу в основному  враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача. 
Наявність необхідного розміру і простору: 
- доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів; 
- меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик; 
- можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше. 
У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами: 
Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки. 

 

 

3. МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ.

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

- Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.

- Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

- Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

- Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

- Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

Предмет моніторингу.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єкти моніторингу.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:

- здобувач освіти;

- учитель; - класний керівник;

- батьки і громадськість та ін.

Суб’єкти моніторингу.

Суб’єктами моніторингу виступають:

- моніторингова група;

- адміністрація закладу;

- органи управління освітою (різних рівнів).

Форми та методи моніторингу. Основними формами моніторингу є:

- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, відвідування уроків);

- зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою. Критерії моніторингу:

- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

- Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

- Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

- Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

- Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах.

За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

 

4.САМООЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 

Для забезпечення дієвості внутрішньої системи забезпечення якості в Закладі діяльність структурних підрозділів спрямовано на:

- Удосконалення наявної інформаційної системи структурних підрозділів шляхом відстеження динаміки процесів у часі  та  в розрізі навчальних программ.

- Запровадження процедури щорічного самооцінювання ефективності діяльності  методичних об’єднань вчителів-предметників (реалізація визначених планів і встановлених завдань, виконання навчальної функцій та впливу зовнішніх чинників (зміни у сфері освіти,  пріоритетні напрями розвитку освітньої галузі тощо).

- Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом.

- Забезпечення удосконалення системи постійного моніторингу в Закладі, пошук ефективних форм і методів моніторингу.

-Забезпечення подальшої практики публічної звітності Закладі   про діяльність.

-Створення загальношкільної інформаційної системи моніторингу якості, яка б забезпечувала інтеграцію баз даних структурних підрозділів, характеризуючи:

• досягнення учнів та показники їхньої успішності;
• результати працевлаштуваннявипускників школи;
• якісний склад та ефективність роботи вчителів;
• наявні навчальні та матеріальні ресурси.

 

5. НОРМАТИВНА БАЗА

- Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017;

- Закон України «Про загальну середню освіту»; 
- Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року

№ 988-р; 
- стандарти загальної середньої освіти; 
- Статут закладу загальної середньої освіти.

 

 

 

 

                                                                      «ЗАТВЕРДЖЕНО»

                                                                                        Наказ по ОЗСЗО І – ІІІ ст. с. Багринівці         

                                                                                   від _____________________  № ________

                                                                                       Керівник закладу __________Л.І.Тарас 

 

План заходів ОЗСЗО І – ІІІ ст. с. Багринівці

щодо забезпечення якості освіти в закладі

 

№	Зміст заходу	Термін виконання	Відповідальний	Відмітка про виконання
1	Проаналізувати дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо: • температурного режиму у приміщенні школи; • забезпечення питного режиму (фонтанчики з питною водою, кулери, кип’ячена вода); ·         забезпечення чистоти та охайності  місць спільного користування, коридорів та навчальних приміщень, спортивної зали; ·         дотримання  режиму провітрювання приміщень: ·         відповідності  туалетної кімнати санітарним умовам та облаштуванню усім необхідним (відокремлені кабінки з дверима, вода, мило, папір, рушники тощо); ·         проведення  у закладі роботи  з учнями щодо дотримання гігієнічних вимог (наявність інформаційних плакатів/стендів, бесіди з учнями, актуалізація питань гігієни на уроках біології, основ здоров’я тощо).	До 01.09.2020	Адміністрація
2	З метою створення у закладі умови для здорового, якісного харчування, забезпечувати: • належний матеріально-технічний стан харчоблоку та їдальні; • дотримання санітарно-гігієнічних вимог у приміщеннях, де готується їжа, та їдальні;  • засвідчення підписом керівника щоденного меню; • щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до їдальні, умовами їх зберігання, дотримання термінів реалізації і технології виготовлення страв; • затвердження примірного 2-тижневого меню і контроль за фактичним його виконанням (за умови організації харчуван- ня закладом освіти); • дотримання санітарно-протиепідемічного режиму на харчоблоці та проходження обов’язкових медичних оглядів праців- никами харчоблоку.	Протягом року	Тарас Л.І.
3	Створити ти умови для відповідного навчання та забезпечення належного рівня пожежної безпеки та дотримання вимог щодо охорони праці.	До 01.09.2020	Тарас Л.І.
4	Облаштувати навчальні  кабінети, спортивний зал відповідно до правил вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності.	До 01.02.2020	Завідувачі кабінетів
5	Здійснювати контроль за безпечним використанням навчального обладнання.  Проводити регулярні інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності як серед учнів під час проведення уроків (практичних занять) з інформатики, хімії, фізики, біології, фізичної культури; контроль за виконанням правил, дотримання безпеки при використанні обладнання, спортивного інвентаря тощо.	Протягом року	Чернега Н.М. Гусак Н.Г. Горобець Н.І. Тарас Л.І. Цітевич М.Р. Вальчук В.М.
6	Проводити регулярні інструктажі з охорони праці з працівниками закладу	Протягом року	Гладько Л.С.
7	Проінформувати та оприлюднити критерії оцінювання  навчальних досягнень  здобувачів освіти закладу   з навчальних предметів	До 15.09.2020	Вчителі-предметники
8	При складанні розкладу дотриматися: ·         врахування оптимального співвідношення навчального навантаження протягом тижня, правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музичного, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров’я і фізичної культури; • врахування динаміки розумової працездатності учнів протягом дня та тижня; • оптимальне використання робочого часу педагогічних працівників; • ефективне використання матеріально-технічної бази закладу	Д0 01.09.2020	Гладько Л.С.
9	З метою здійснення особистісно орієнтованого підход у навчанні: ·         розробляти календарні та поурочні плани, у змісті яких простежується особистісно орієнтоване навчання; ·         інформувати учнів про очікувані результати навчання та перелік завдань під час вивчення кожної теми; ·         розробляти диференційовані завдання  для роботи з учнями; ·          вдосконалювавти  критерії оцінювання, які мотивують учнів до самостійної роботи, висловлювання своєї аргументованої думки, власного бачення.	Протягом року	Вчителі-предметники
10	Використовувати  ІКТ педагогічними працівниками в освітньому процесі з метою: • створення електронних освітніх ресурсів; • інтенсифікація роботи з документами; • комунікація з учнями та батьками; • створення наочності, дидактичних матеріалів в електронному вигляді; • використання нових освітніх технологій (дистанційного, змі шаного навчання, веб-квестів тощо); • розроблення моніторингових робіт; • створення електронних каталогів і баз даних; • використання хмарних сховищ документів; • використання електронних підручників в освітньому процесі; • підвищення професійного рівня педагога, обмін досвідом;  • отримання актуальної освітньої інформації	Протягом року	адміністрація
11	Працювати над створенням освітніх ресурсів: • розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять; • додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків; • тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги; • практичні і проектні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома; • завдання для самостійного опрацювання учнями; • навчальні програми; • календарно-тематичні плани; • електронні освітні ресурси для дистанційного навчання;.	Протягом року	Гладько Л.С.
12	Здійснювати  моніторинг системи оцінювання навчальних досягнень учнів можна використати такі основні джерела: ·         результати ДПА у початковій, базовій та старшій школі; ·         підсумкове оцінювання учнів у класному журналі; ·         порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням учителя з предмету • аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання	Протягом року	Адміністрація
13	Використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності  здобувачів освіти	Протягом року	Вчителі-предметники
14	Провести  конференцію  з  теми «Впровадженню компетентнісного підходу в системі оцінювання»	Березень 2021	Гладько Л.С.
15	Проводити у закладі профорієнтаційну роботу, яка  сприятиме розвиткові навичок самостійної і кооперативної роботи учнів, запровадження циклів бесід.	Протягом року	Нікітчук С.І.
16	Залучати  учнів у дослідницьку та проектну діяльність, постановку та розв’язання проблемних завдань, диспути, розв’язання ситуативних завдань, мультимедійне навчання, комп’ютерне моделювання, прогнозування.	Протягом року	Вчителі - предметники
17	Провести майстер-класи вчителів, які успішно впроваджують компетентнісний підхід у процесі викладання.	Квітень 2021	Гладько Л.С.
18	Організувати взаємовідвідування учителями навчальних занять, які проводять колеги.	Протягом року	Гладько Л.С.
19	Неухильно дотримуватись норм академічної доброчесності і власним прикладом демонструвати важливість дотримання норм академічної доброчесності у педагогічній діяльності.	Систематично	Адміністрація
20	Забезпечити  доступ учасників освітнього процесу та представників місцевої громади до спілкування із керівництвом (особистий прийом, звернення, використання сучасних засобів комунікації тощо)?	Протягом року	Адміністрація
21	Забезпечувати використання інтернет ресурсів: ·         виключно з навчальною метою; ·          заборона відвідування сайтів, які містять непристойну, заборонену, нелегальну інформацію, насильство тощо; ·          використання інформації з інтернет ресурсів має містити посилання на джерело (дотримання принципів академічної доброчесності); ·          заборона зберігання, поширення інформації, яка містить персональні дані, крім випадків, визначених законодавством; ·         заборона поширення інформації, що може образити інших осіб або заподіяти їм шкоду.	Протягом року	Адміністрація
22	Розробити  Плану заходів для запобігання булінгу (цькуванню) та будь-яким іншим проявам насилля	До 15.09.2020	Нікітчук С.І.

 

 

 

 

 

 

 

Підручникіи  для 7 клас

---

Детальніше....

Підручники для 3 класу

---

Детальніше....