Інформаційні матеріали для батьків
Пам'ятка для батьків про створення сприятливої сімейної атмосфери
https://bagr.ltedu.vn.ua/psykholohichna-sluzhba/48-informatsiini-materialy-dlia-batkiv#sigProId6dbbfb86ad
♣ Пам'ятайте: від того, як батьки розбудять дитину, залежить її психологічний настрій на увесь день.
♣ Час для нічного відпочинку кожній дитині потрібний суто індивідуально. Показник один, щоб дитина виспалася і легко прокинулася, коли її будять батьки.
♣ Навчіться зустрічати дітей після уроків. Не варто першим ставити питання: «Які оцінки ти сьогодні отримав?», краще поставити контрольні питання: «Що було цікавого в школі?», «Чим сьогодні займалися?», «Як справи в школі?».
♣ Радійте успіхам дитини. Не дратуйтеся у момент її тимчасових невдач.
♣ Терпляче, з цікавістю, слухайте оповідання дитини про події в її житті.
♣ Дитина повинна відчувати, що її люблять.
♣ Необхідно виключити із спілкування окрики, грубі інтонації.
♣ Створіть в сім'ї атмосферу радості, любові і поваги.
Пам’ятайте
- Якщо дитину постійно критикують,
вона вчиться ненавидіти.
- Якщо дитина живе у ворожості,
вона вчиться агресивності.
- Якщо дитину висміюють,
вона стає замкнутою.
- Якщо дитина росте в докорах,
вона вчиться жити з почуттям провини.
- Якщо дитина росте в терпимості,
вона вчиться приймати інших.
- Якщо дитину підбадьорюють,
вона вчиться бути вдячною.
- Якщо дитина росте в чесності,
вона вчиться бути справедливою.
- Якщо дитина живе в безпеці,
вона вчиться вірити в людей.
- Якщо дитину підтримують,
вона вчиться цінувати себе.
- Якщо дитина росте в розумінні,
вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Коли ваша дитина перебуває у стані відчаю
У випадку, коли ваша дитина перебуває у стані відчаю, слід поводитися так:
- 1. Залишайтесь самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти.
- Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом, це дозволить встановити довірливі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про наболіле.
- Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире переживання, турбота про дитину.
- 4. Майте справу з людиною, а не з «проблемою», говоріть з дитиною на рівних, не варто діяти як вчитель або експерт, розв’язувати кризу прямолінійно, це може відштовхнути дитину.
- 5. Зосередьте свою увагу на почуттях дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй вилити вам душу.
- 6. Не думайте, що вам слід говорити щоразу, коли виникає пауза в розмові, використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині.
- 7. Виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання, які будуть для дитини менш загрозливими, аніж складні, «розслідувальні».
- Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваш син чи донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особисті, хворобливі речі.
- Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, майте власну позицію.
- Дайте своєму синові чи доньці знайти свої власні відповіді на запитання, навіть тоді, коли вважаєте, що знаєте вихід із кризової ситуації.
- Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує. Дитина у стані горя, в ситуації безвиході може примусити вас почуватися безпорадними й дурними, але вам, на щастя, найчастіше і не слід приймати будь-яких певних рішень, негайно змінювати життя або навіть рятувати її – ваш син або дочка врятуються самі, варто тільки довіряти їм.
І останнє – якщо ви не знаєте, що говорити, не кажіть нічого, просто будьте поруч.
Поради батькам дітей з особливими потребами
https://bagr.ltedu.vn.ua/psykholohichna-sluzhba/48-informatsiini-materialy-dlia-batkiv#sigProId1e4e074cef
- Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як усі.
- Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.
- Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне ставлення і уявлення про свою дитину.
- Організуйте свій побут так, щоб ніхто в сім'ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від свого особистого життя.
- Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.
- Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитися вами.
- Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.
- Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.
- Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.
- Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психологів.
- Звертайтеся до родин, у яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.
- Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до самостійного життя. Говоріть з нею про майбутнє
Порада перша:
Найголовніше, що ви можете подарувати своїй дитині, - це ваша увага.
Вислуховуйте її розповіді про школу, ставте уточнюючі питання. І пам'ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи дочки може виявитися подією, що хвилює весь день!
Якщо дитина побачить ваш інтерес до її справ і турбот, вона обов'язково відчує вашу підтримку. Слухаючи її уважно, ви зможете зрозуміти, в чому малюкові потрібна ваша допомога, про що слід поговорити з вчителькою, що реально відбувається з дитиною після того, як ви прощаєтеся з нею біля дверей школи.
Порада друга:
Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів спростить дитині період адаптації.
Запитайте будь-якого знайомого першокласника, яка у нього вчителька. У відповідь ви, швидше за все, почуєте, що вона найкраща, найкрасивіша, найдобріша. Для першокласника вчителька стає одним з найголовніших дорослих у житті.
У перші місяці в школі вчителька закриває собою маму і тата. Мудрим вчинком треба підтримати цю «закоханість» дитини і не ревнувати. Співробітничайте з вчителями вашої дитини, пропонуйте допомогу, проявляйте активність. У класі з активними батьками, як помічено, тісніші і кращі стосунки між дітьми, цікавіше життя, більше свят і походів.
Навіть якщо особисто у вас, як батьків, є якісь питання до вчителів, вам здається, що щось потрібно робити по-іншому, всі тертя повинні залишитися між дорослими. Інакше дитина буде вимушена розриватися між любов'ю до батьків і авторитетом вчителя.
Дуже шкідливі негативні чи нешанобливі вислови про школу і вчителів «у сімейному колі», це значно ускладнить дитині адаптаційний період, підірве спокій дитини і впевненість в турботі і згоді між важливими для неї дорослими людьми.
Порада третя:
Ваше спокійне ставлення до шкільних турбот і шкільного життя дуже допоможе дитині.
Побачивши батьків спокійними і впевненими, дитина відчує, що боятися школи просто не потрібно. Одна бабуся плакала, збираючи внука зранку в школу. Вона гладила його по голові, бігала між портфелем і одягом і голосила: «Куди ж ми тебе відпускаємо! Тебе ж там цілий день годувати не будуть! Як же ти там сам один без мене будеш!» І так кожного ранку протягом місяця. Зустрічали хлопчика зі школи так, ніби він тільки повернувся живим з війни.
Батьки хлопчика помітили, що дитина почала «боятися школи». Основну роботу провели з бабусею.
Її запросили на цілий день на шкільні заняття, вона була присутня на всіх уроках, снідала разом зі всім класом, зайшла в шкільну роздягальню, медичний кабінет, спортивний зал.
До речі, гордість хлопчика не була вражена присутністю в класі бабусі. Йому пообіцяли, що він розповість однокласникам, що це його бабуся, тільки якщо захоче сам. Після цього дня бабуся зрозуміла, що внук росте і тепер школа йому по плечу. Дуже швидко пройшли страхи і у самої дитини.
Порада четверта:
Допоможіть дитині встановити стосунки з однолітками і відчувати себе впевнено.
Особливо ваша допомога знадобиться, якщо дитина не ходила до школи в дитячий садок. В цьому випадку вона не звикла до того, що увага дорослих розподіляється відразу між декількома дітьми. Хваліть дитину за товариськість, радійте вголос її новим шкільним знайомствам. Поговоріть з нею про правила спілкування зі своїми ровесниками, допоможіть стати вашій дитині цікавою іншим. Вчіть її новим іграм, щоб вона могла показати їх друзям. Запросіть однокласників вашої дитини до вас додому - просте чаювання, а маленький господар навчиться приймати гостей.
Не варто «підкуповувати» увагу шкільних товаришів вашої дитини дорогими іграшками та одягом. Так ваша дитина не навчиться бути потрібною іншим. Ваш син чи дочка може зіткнутися із заздрістю однокласників.
Упевнений в собі, товариський малюк адаптується до будь-якої ситуації швидше і спокійніше.
Порада п'ята:
Допоможіть дитині звикнути до нового режиму життя.
Дитина звикає до школи не тільки психологічно, але і фізично. Багато дітей в першому класі вперше стикаються з необхідністю вставати в один і той же час зранку.
Впродовж 3-6 годин шкільного дня дитина активно вчиться. У шість-сім років таке навантаження дорівнює напруженому робочому дню дорослої людини.
З початком шкільного навчання різко збільшується навантаження на нервову систему, хребет, зір, слух дитини.
Якщо до цього ви не дотримувалися режиму дня, то постарайтеся м'яко ввести його. Ваша дочка чи син потребує регулярного тривалого сну. Допоможіть школяру навчитися засинати в один і той же час.
Не примушуйте дитини відразу сідати за уроки.
Дитині потрібний час, щоб відпочити. Це корисно і для самого процесу навчання. Мозок використовує час відпочинку, щоб «укласти нові знання на потрібні полички». Дитині, як і нам, після робочого дня потрібно трошки тиші і відпочинку. Поклопочіться про здоров'я вашої дитини, оскільки в перші місяці шкільного навчання огріхи в режимі дня позначатимуться серйозніше, ніж раніше.
Порада шоста:
Мудре відношення батьків до шкільних успіхів виключить третину можливих неприємностей дитини.
Багато батьків так хочуть гордитися своїми дітьми і так турбуються про їх оцінки, що перетворюють дитину на додаток до шкільного щоденника.
Шкільні успіхи, безумовно, важливі. Але це - не все життя вашої дитини.
Шкільна оцінка - показник знань дитини з даної теми даного предмету на даний момент. Ніякого відношення до особи дитини це не має. Хваліть дитину за її шкільні успіхи. І пам'ятайте, ніяка кількість «дванадцяток» не може бути важливішою за щастя вашої дитини.
https://bagr.ltedu.vn.ua/psykholohichna-sluzhba/48-informatsiini-materialy-dlia-batkiv#sigProId2b1a1ab908
- 1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
- Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
- 3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
- 4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
- Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
- Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.
- Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
- Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
- Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
- Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
- З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.
- Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.
Як підтримати свою дитину під час зовнішнього незалежного оцінювання?
https://bagr.ltedu.vn.ua/psykholohichna-sluzhba/48-informatsiini-materialy-dlia-batkiv#sigProIdd88eed7d2a
Шановні батьки, психологічна підтримка - це один з найважливіших чинників, що визначають успішність Вашої дитини під час здачі ЗНО. Справжня підтримка повинна ґрунтуватися на підкресленні здібностей, та позитивних сторін дитини. Підтримувати свою дитину - значить вірити в нього. Дорослі мають нагоду продемонструвати дитині своє задоволення від її досягнень або зусиль.
Інший шлях - навчити підлітка справлятися з різними завданнями, створивши у нього установку: «Ти можеш це зробити!».
Щоб продемонструвати свою віру в дитину, батьки повинні мати мужність і бажання зробити наступне:
- забути про минулі невдачі своєї дитини;
- допомогти дитині знайти впевненість у тому, що він/вона справляться із тим чи іншим завданням;
- пам'ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок. Існують слова, які особливо підтримують дітей, наприклад: «Знаючи тебе, я упевнений, що ти все зробиш добре», «Ти знаєш це дуже добре» тощо. Підтримувати можна також за допомогою сумісних дій, прояву цікавості до досягнутих успіхів у підготовці до іспитів тощо.
Пам'ятайте, основні правила психологічної підтримки, які є особливо важливими в період підготовки до іспиту:
- забезпечте Вашій дитині місце для роботи;
- контролюйте режим підготовки випускника, не допускайте перевантажень, пояснюйте, що обов'язково необхідно робити перерви, змінювати види занять;
- ранкова зарядка, спорт, прогулянки, не повинні бути виключеними із щоденного графіка під час підготовки до здачі тестів;
- зверніть увагу на харчування дитини; пам'ятайте, що такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага тощо стимулюють роботу головного мозку;
- залиште для дитини на період іспитів мінімальний перелік домашніх обов'язків, давайте їй зрозуміти, що оберігаєте її;
- допоможіть дитині розподілити час підготовки відповідно до певних тем;
- вчіть дитину правильно орієнтуватися у часі і розподіляти свій час;
- прагніть виражати упевненість в силах, не лякайте провалом; не переживайте за кількість балів, які дитина отримає після тестування; дитина повинна знати, що кількість балів не завжди остаточний і кінцевий вимір її можливостей;
- дайте дитині напередодні тестування можливість повноцінно відпочити і добре виспатися; і пам'ятаєте, найголовніше понизити напругу і тривожність дитини і забезпечити відповідні умови для занять;
- вчіть дитину правильно орієнтуватися у часі і розподіляти свій час.
