Зі святом хустки, Україно!
Здоров'я всім бажаєм й МИРУ!
А ще любові , щастя та краси!
Дівчино! Жінко! Хустку ти носи!
Говорять, що на природу рідного краю можна дивитися безконечно. Україна – золота і чарівна сторона. Край, у якому почалося наше щасливе життя. Тут жили наші батьки, діди і прадіди, тут корінь українського народу, який сягає у глибину століть. А знати свій народ – це знати мамину пісню, пам’ятати батьківську хату, знати бабусину скриню, з трепетом брати в руки речі, які є в ній, і берегти їх. Для кожної людини є найріднішим батьківський дім, і все те, що є в ньому, рідне і знайоме до болю.
Упродовж століть хустка була в Україні найдорожчим дарунком. Повертаючись далекою дорогою син віз матусі хустину на подарунок. А в часи козатчини був добрий звичай, дівчата дарували нареченим вишиту хустину, щоб їх оберігала в далекій дорозі.
Пісня «Українська хустина» у виконанні Гусак Мирослави, Закліцької Ольги, Гаврилюк Маргарити. Керівник Чернега Наталія Михайлівна.
