Іноді серед буднів і напруженої праці хочеться  чогось яскравого. Саме тому в нашому закладі з 30.11 по 04.12  2020 р. було проведено 

кольоровий тиждень.

   Понеділок - день   синього кольору

 Це колір небес та легкої води — струмків та річок. 

Колір мрії та ідеальності.

Синім джерельцем з синіх снігів
Синій струмочок задзюркотів.
Синьою піснею день привітав,
Синьою стрічкою гай заквітчав.
Щедро розсипав скрізь у долині,
Наче намисто, проліски сині.

Вівторок - день жовтого кольору

Жовтий колір пробуджує в нас енергію і оптимізм.

Він же асоціюється з багатством, успіхом і процвітанням.

     Колір цей усім знайомий!

      Він у соняха в короні,

      Він у сонця в промінцях,

      Він в скарбах в великій скрині,

      У ромашках всередині,

      На доріжках із піску

      І у бджолах на бузку,

      Він в меду і у  зерні.

      Здогадались вже? Промовте!

      Що за колір то є? Жовтий!

  Середа - день зеленого кольору

Зелений - позитивний колір, асоціюється з життям рослин, з весною, молодістю, оновленням, свіжістю, плодючістю і надією.

 Колір цей зустрінеш в травці,
Він в парку є й на лавці,
В недостиглих фруктах є,
У чаї, що так смакує,
Він у паростках пшениці.
Є також у світлофорі
І у водоростях в морі.
Він із жабою скакає,
Із травою він росте,
Здогадались вже напевне,
Що за колір цей? Зелений!

  Четвер - день білого кольору

Білий — це найсвітліший з кольорів, символ чистоти і невинності. Він приносить спокій і гарне самопочуття

 Білий колір - перемир'я,

Перемир'я, перемов,

Колір снігу, наречених,

Радості й дзвінких розмов.

   П'ятниця - день червоного кольору

Червоний  надає впевненості, заряджає енергією, позбавляє від туги і негативних емоцій, викликає відчуття тепла і має зігріваючу дію.

Червоний колір - це джерело потужної енергії.

Колір цей яскравий дуже.
Колір серця, колір ружі,
Колір яблук у садку,
Колір маків на луку,
Колір шляпки в мухомора,
Колір вуст і помідора.
Колір це любові, долі,Колір пихи й заборони.
Що за колір цей? 

Червоний!

    День української хустки почали відзначати лише рік тому з ініціативи групи громадських діячів, акторів та успішних жінок України.
Започатковане свято з метою, аби об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Адже з давніх-давен в українських сім’ях оберегом, символом любові й злагоди слугувала саме хустка.

А хустка в нас завжди була в пошані
У літню спеку й люті холоди.
Їх гарно так замотували пані,
Як йшли до церкви, вдома, та й завжди.
А літню хустку часто вишивали,
Щоб гарною на голові була.
І хустка людям щедро дарувала
Свій захисток від сонця і тепла.
Бо голови від спеки закривала,
А взимку гріла і несла тепло.
Та від хурделиць ревно захищала,
Щоб затишно у холоди було.
Тож за турботу їх усі любили:
І прикрашали, як могли, усі.
Хустки яскраві діточки носили,
А вже темніші — вдови, бабусі…
Та всі любили хустинки з квітками,
Щоб маками і ружами цвіли…
Тому хустки були завжди з жінками,
Як навіть в путь останню їх вели…
Краса в хустині нашій споконвічна,
Як і душа, що з піснею жила.
Бо в українок і душа лірична,
У ній багато сонця і тепла.

(Надія Красоткіна)